Війна в Афганістані – трагедія і звитяга.
Дев’ятого лютого учні
групи №303 відвідали музей воїнів Афганістану. Екскурсію по музею провів
учасник бойових дій в Афганістані Олександр Гурінович.
Війна в Афганістані – це
трагедія і звитяга сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і
біль, душевні страждання і втрати…Це не лише незагоєна рана, біль її учасників,
це – застереження на майбутнє.Під час цієї війни загинули і зникли без вісті
15031 людина із 620 тисяч громадян колишнього Радянського Союзу, які брали
участь у цих воєнних діях. Поранення та контузії отримали понад 53 тисячі
чоловік. Майже кожний четвертий(!) солдат (більше 160 тисяч ) був родом з
України і це при тому, що Україна була однією із п’ятнадцяти республік. І серед
загиблих також кожна четверта людина родом з нашої держави. Не повернулись на
рідну землю 3360 воїнів, із них 3280 загинули, а 80 чоловік пропали безвісті,
або опинилися в полоні. Поранено понад 8 тисяч українців. Після цієї трагедії
залишилося без синівської підтримки 1980 батьків, 2729 матерів. Вдовами стали
505 молодих жінок, сиротами 711 дітей. Точне число загиблих у війні афганців
невідоме. Наявні оцінки коливаються від 1 до 2 млн. чоловік.
Убитим і живим не було і нема за що виправдовуватися. Їх нема в чому звинувачувати, але їх варто пам’ятати. Потрібно пам’ятати цю війну, цю трагедію...
Живі завжди в боргу перед мертвими. І наші діти та онуки мають знати своє історичне минуле, найбільш є правди,нехай гіркої,але правди..
Убитим і живим не було і нема за що виправдовуватися. Їх нема в чому звинувачувати, але їх варто пам’ятати. Потрібно пам’ятати цю війну, цю трагедію...
Живі завжди в боргу перед мертвими. І наші діти та онуки мають знати своє історичне минуле, найбільш є правди,нехай гіркої,але правди..
Немає коментарів:
Дописати коментар